Кафедра психології та психотерапії запрошує на “КіноаналіZ” – простір для розширення та унаочнення теоретичних знань із психології для майбутніх фахівців у галузі та для ознайомлення із таємницями роботи у кабінеті психолога для усіх.
Ціль проекту – двоєдина. Для майбутніх спеціалістів у галузі психології – це простір, де вони зможуть поглибити знання, що здобуваються на фахових заняттях та доповнити їх цінним практичним матеріалом, навчитися краще розуміти ситуації психологічної взаємодії. Для тих, хто вперше має справу із практичною психологією – це можливість дізнатися, що відбувається «за зачиненими дверима» кабінету психолога та власної душі – психіки.
Відвідування зустрічей в рамках проекту дає змогу:
- розширити знання про роботу психолога та ставлення до нього у різних історико-культурних традиціях,
- ознайомитися із формами та способами надання психологічної допомоги на основі критичного аналізу кінофільмів про роботу психолога з клієнтами,
- осмислити різні етапи психоконсультаційної та психотерапевтичної взаємодії,
- на основі кіно-унаочнень розглянути роботу психолога у різних світоглядних традиціях та обрати найближчу до власних переконань,
- засвоїти супервізійний простір на матеріалі із кіно,
- відчути себе у психотерапевтичній взаємодії в різних ролях та на різних позиціях,
- краще пізнати себе через емоційне опрацювання того, що відбувається із героями на екрані,
- по-новому подивитися на стосунки з іншими та їхню поведінку, спостерігаючи за специфікою прояву особистісних рис на прикладах поведінки кіногероїв.
Автор та модератор проекту – викладач кафедри психології Ірина Горбаль.
«В студентські роки друзі недолюблювали разом зі мною дивитися кіно. Коли щось цікаве відбувається на екрані, мені неодмінно хочеться обговорити події, дізнатися, як інші ставляться до того, що бачать. А, може, те, що спостерігаємо в сюжеті, не схоже на реальне життя? Навіщо такий хід обрав режисер?.. Друзям доводилося зупиняти стрічку – на щастя, у домашній атмосфері це простіше, аніж у кінозалі – та виділяти час на бесіду, аби не згубити сюжетної лінії. Так народилася ідея проекту перегляду фільмів з паузами – фільмів із високими та низькими рейтингами, із якісною акторською грою чи явними промахами, фільмів, що є матеріалом для аналізу феноменів, про які читаємо в книгах і які спостерігаємо щодня у власній психічній реальності та у стосунках з людьми».
Специфіка проекту: ми не просто дивимося фільми в одному приміщенні, щоб обговорити їх по завершенні – адже подивитися кіно Ви можете і вдома!
За час перегляду фільму передбачається декілька його зупинок та обговорення поточної ситуації. Учасники матимуть змогу висловити свої гіпотези щодо психологічної проблематики, піднятої у процесі консультування, проаналізувати якість та особливості роботи консультанта, вивчити на прикладах особливості прояву різних психологічних та психічних порушень (врахувавши їх режисерські «неточності», на основі чого, наприклад, проаналізувати хибні уявлення соціуму про психічні розлади) та отримати відгук від інших учасників щодо своїх міркувань.
До участі запрошуються психологи, студенти-психологи та усі, кого зацікавив запропонований формат роботи.
________________________________________________________________________________________
Презентація проекту та перша зустріч відбудуться:
Час: середа, 22 лютого, 15-00.
Місце: головний корпус УКУ, вул. Свєнціцького, 17, конференц-зал (416).
Тематика першої зустрічі в рамках проекту – робота із клієнтами з нарцистичним ураженням на матеріалі серіалу «In Treatment».
Зовсім нещодавно, услід за американськими традиціями, значна частина світу відзначала День закоханих. Продовжимо тематику на першій зустрічі КіноаналіZу. Утім, поговоримо не про звичну нам «14-лютневу» романтичну любов у парі, а про… любов до себе. Яка її природа? Чи потрібна вона нам? Де межа любові до себе та самолюбства? Чому трапляється, що погляд на своє відображення у воді (як у Нарциса із давньогрецького міфу), дзеркалі чи в Інстаграм-профілі часом більш «закоханий», аніж погляд на того, хто іде поряд? Чи щира ця «дзеркальна» любов?
Нарцисизм напівжартома називають «хворобою ХХІ століття», хоча жартівливого у цьому – не так уже й багато. Про те, що це і як проявляється, чи справді це – хвороба і що з нею робити у такому разі – поговоримо на прикладі континуального аналізу декількох серій відомого серіалу про роботу психотерапевта із своїми клієнтами.